ЗАГИБЛИМ В АФГАНІСТАНІ ЛЬВІВ`ЯНАМ - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ:
КНИГА ПАМ`ЯТІ -  "ЛЬВІВ-АФГАН-ЛЬВІВ (1979-1989)"

Напередодні 17-ї річниці виводу Обмеженого контингенту радянських військ із Афганістану в Україні вийшла нова книга про неоголошену війну за назвою «Львів-Афган-Львів (1979-1989)» (Релігійне видавництво «Добра книжка»). Її основу складають нариси, інтерв’ю та документальні матеріали про мужність воїнів-інтернаціоналістів, загиблих та живих.

За словами авторів історико-документального твору, офіцерів запасу, І.Мосейченка та М.Криворучка, які особисто пройшли через афганські події, їх твір немає жорсткого політичного забарвлення, а є ще одним, черговим, відвертим та правдивим свідоцтвом численних подробиць історії СРСР і його Збройних сил.

Книга видана українською мовою, ілюстрована унікальними фотографіями і ознайомлює читача не лише із спогадами безпосередніх учасників бойових дій, а ще із пісенно-поетичною творчістю воїнів-«афганців». «Шторм-333» або Вторгнення на прохання», «Чорні тюльпани», «Каскадери команди «Карпати», «Нотатки командира ланки», «Із журнала

політвідділу», «Альбом розвідника», «Спогади військового радника», «Афган і нині живе в душах наших громадян» - це лише деякі глави з красиво оформленої книги. В цілому це майже чотириста сторінок не закамуфльованої правди про побачене і пережите, роздумів про честь, героїзм і сьогоденні реалії із життя

тих, хто в силу різних обставин опинився на кровавій і багато в чому ще й сьогодні невідомій війні. Книга «Львів-Афган-Львів (1979-1989)» видана із допомогою Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), бізнесменів, релігійних діячів та простих людей, котрим цікава згадана тема, і розрахована на широке коло читачів.

Зовнішній вигляд книги 
			Львів-Афган-Львів(1979-1989)

Зовнішній вигляд книги
"Львів-Афган-Львів (1979-1989)"
Автори:
Мосейченок Ігор Вікторович
Криворучко Микола Васильович

НАШІ КООРДИНАТИ

Адреса: м.Львів, вул. Шота Руставелі, буд.1 Львівська обласна організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)

Телефон: (032) 276-37-98
(032) 276-79-06
e-mail:loo_usva@ukr.net; loo_usva@bigmir.net


Львів. Оперний театр

м.Львів - Оперний театр

ПРО АВТОРІВ КНИГИ "ЛЬВІВ-АФГАН-ЛЬВІВ (1979-1989)"

На фото: І.В.Мосейченок на презентації 
книги - 13 лютого 2006р.


Мосейченок І.В. на презентації книги
"Льві Афган-Львів"
13 лютого 2006р.

Мосейченок Ігор Вікторович – офіцер Збройних Сил України, військовий журналіст, учасник бойових дій в Афганістані.

У 1979-му році закінчив Львівське вище військово-політичне ордена Червоної Зірки училище. Проходив службу у Червонопрапорних Туркестан­ському, Одеському та Прикарпатському військових округах, у Групі радянських військ у Німеччині. Обіймав різні посади дивізійної та окружної ланок.

На неоголошену війну потрапив у числі перших, під час проходження служби у складі 5-ї Зимовниковської гвардійської мотострі­лецької дивізії (в/ч п/п 51852), яка дислокувалася поблизу населеного пункту  Шинданд.

Нині – полковник, начальник відділу редакції газети Міноборони України у Західному оперативному командуванні "Армія України".

До теми неоголошеної війни в Афганістані (1979-1989 рр.) звертався у численних публікаціях протягом тривалого часу. Переможець та лауреат Всеукраїнського конкурсу серед працівників засобів масової інформації, присвяченого 15-й річниці виведення радянських військ з Афганістану (2004 р.), член Національної спілки журналістів Україні та Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), ветеран Збройних Сил України.

На фото: М.Криворучко (праворуч)

Криворучко М.В. (праворуч) вручає книгу
генерал-лейтенанту Тіміну Л.В.

Криворучко Микола Васильович – голова Львівської обласної організації та член правління Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Ще юнаком потрапив на неоголошену війну. З 7 липня 1987 року по 13 лютого 1989-го проходив службу у 177-му батальйоні спецпризначення 15-ї окремої бригади ГРУ ГШ Збройних сил СРСР (в/ч п/п 43151), який у той час дислокувався біля населеного пункту Газні. Був розвідником-зв’язківцем, молодшим командиром. Його мужність від­значено кількома високими нагородами.

Повернувшись на Батьківщину сержантом запасу, закінчив Львівський національний університет (географічний та юридичний факультети) та Академію державного управління при Президентові України. Нині він – науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член комісії Львівської облдерж­адміністрації у справах військовослужбовців запасу та у відставці. Сьогодні працює над кандидатською дисертацією в Інституті міжнародної безпеки.


С Л О В А М И    А В Т О Р А

ПЕРЕДМОВА

Час і події, які відбуваються у світі, щороку віддаляють від нас неоголошену війну в Афганістані, але всі, хто відчуває свою особисту причетність до неї чи вважає себе воїном-інтернаціоналістом, бережуть у пам’яті події тієї буремної пори в історії нашої колишньої Батьківщини та у долі українського народу.

2004-й… На цей рік випало дві дати, які не можна було залишити поза увагою: 15-та річниця виведення колишніх радянських військ з Афганістану та 25-та – від початку неоголошеної війни. Саме у цьому році й підготовлено до друку цю Книгу пам’яті. Про бойові дії у далекій південній країні написано вже чимало, і читач не зустріне нових оцінок минулих політичних рішень або повної хронології майже десятирічної кривавої бійні, в яку керівництво колишнього СРСР втягнуло своїх громадян.

Ця книга присвячена уродженцям та жителям Львівщини, які брали участь у виконанні інтернаціонального обов’язку в Афганістані протягом 1979-1989 рр. – загиблим та ще живим. І нехай неоголошена війна була зовсім непотрібна кожному з них, вони діяли на ній гідно і мужньо, як і належить справжнім воїнам будь-якої держави. В основу видання покладено їхні листи, відверті розповіді про пережите, численні документи, фотознімки та інші свідчення.

Робота над книгою була довготривалою й нелегкою, і вона, безумовно, матиме свого читача.

Висловлюємо щиру подяку всім, хто підтримав ідею авторів та працював над виданням цієї книги!


				“Впервые мы не взяли парашют,
				Зато рюкзак патронами набили.
				Сигнал “Пошел!“, с сиреной - не дают
				И рампу для прыжка нам не открыли”...
				


              

"АФГАН І НИНІ ЖИВЕ В ДУШАХ БАГАТЬОХ НАШИХ ГРОМАДЯН"

Сьогодення та майбуття організації УСВА Львівщини, проблеми, які долають у ній щодня, щороку, здобутки і плани... Тут не звикли скаржитися на труднощі – це не в дусі людей, які свого часу пройшли найжорстокіше випробування війною.

Ще у грудні 1989-го було встановлено Хрест на Лисій горі у Львові – один з перших пам’ятних знаків у державі на честь загиблих в Афганістані земляків. Цю ідею підтримали тодішні студенти Державного лісотехнічного інституту та колишнього Держуніверситету ім. І.Франка.

...Це було тоді, коли неоголошена війна тільки-но закінчилася. З часом рух воїнів-інтернаціоналістів поширився, зміцнів. Нині у всіх районах області, крім трьох, діють громадські організації "афганців", адже на Львівщині проживають майже 5 тисяч ветеранів неоголошеної війни в Афганістані. Багато з них є інвалідами, людьми, які потребують різних видів соціальної допомоги, як і рідні загиблих воїнів-"афганців". І невипадково левову частку діяльності організації складають саме ці турботи.

Наприклад, завдяки спілці лише з 1999 року по сьогодні 324 воїна-"афганця" та їхні сім’ї вже отримали власне житло.

Опікується вона й дітьми загиблих та померлих бойових побратимів. Нині в їх числі – 52 студенти навчальних закладів, які отримують стипендію від Української спілки ветеранів Афганістану, а загалом надається допомога у навчанні 152-ом дітям воїнів-інтернаціоналістів.

Так сталося, що з сім’ї померлого воїна-"афганця" Марта Семиколєнова залишилася круглою сиротою. Таких дітей слід влаштовувати на навчання за рахунок держбюджету, але, на жаль, наше сьогодення вже вкотре доводить інше. Чи можна тут залишатися осторонь? Безумовно, ні. Нині дівчина навчається на комерційному відділенні одного з факультетів Національного університету ім. І.Франка за кошти УСВА, отримує від цієї організації й стипендію. І таких прикладів чимало.

Окремим напрямком роботи організації є і програма лікування та оздоровлення її членів, адже багато з них, особливо інваліди та фізично травмовані, часто потребують покращення стану здоров’я, а то й просто відпочинку. Вже традиційно щороку майже 200 воїнів-інтерна­ціоналістів отримують безкоштовні путівки в санаторні заклади у Пущій Водиці та Симеїзі. Крім цього, завдяки члену УСВА Михайлу Степановичу Воропаєву існує можливість надавати подібні путівки тим, хто потребує, й у здравниці Львівщини – у Трускавці, Східниці, Моршині.

Скажімо, за 5 років лікування та оздоровлення за цією програмою отримали вже понад 1000 воїнів-"афганців" Львівщини.

Дбають тут і про патріотичне виховання молоді, підготовку юнаків до служби у Збройних Силах України та інших силових відомствах. Понад сорок представників УСВА працюють у різних структурах саме з цією метою. Успішно діють за цим напрям­ком і парашутний клуб, і інші спортивні підрозділи. І тут не можна не згадати активістів УСВА – Юрія Паньківа, Андрія Ільчишина, Романа Кисіля та інших. Усі вони у свій час пройшли добру армійську школу, і нині передають свої досвід і знання юнакам, загартовують їх фізично та морально.

Окремо треба сказати й про увічнення пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, які загинули у далекій країні протягом 1979-1989 років.

У Львові 1999 року було встановлено пам’ятник полеглим в Афганістані, будівництво якого фінансував підприємець і учасник бойових дій Богдан Дзядик. Згодом було встановлено пам’ятники полеглим землякам і в деяких райцентрах.

Найближчим часом на вул. Батуринській у Львові планується будівництво каплиці Святого отця Піо і Блаженного єпископа Миколая Чарнецького у межах вшанування пам’яті загиблих воїнів-"афганців". І за це, зокрема, слід висловити подяку меру міста Лева Любомиру Буняку, його помічнику Степану Панюці та письменнику Роману Брезіцькому – і за їхній благородний внесок у цю справу, і за постійну підтримку діяльності організації УСВА Львівщини.

А загалом, користуючись нагодою, слід сказати "спасибі" багатьом воїнам-інтернаціоналістам, і насамперед: Богдану Олексійовичу Велійку, Петру Яковичу Курілову, Анатолію Івановичу Янкову, Олексію Борисовичу Кошеляєвському, Михайлу Львовичу Магеровському – за плідну співпрацю, надійну допомогу, почуття обов’язку у цій важливій справі.

...Кажуть, що Афган і нині живе у душах багатьох наших громадян. І це справді так. Неоголошена війна – це не лише пам’ять, а й горе, причому не тільки матерів і сімей загиблих, а й усього українського суспільства. Уроки, які ми почерпнули з цієї війни, переконливо свідчать, що проти народу воювати не­можливо, що кожний має беззаперечне право на будівництво своєї держави, а будь-яка нація за своєю сутністю є багатовіковим Божим утворенням зі своїми культурою, традиціями, віросповіданням.

На жаль, і сьогодні багато політиків відомих нам держав продовжують розв’язувати збройні конфлікти, переслідуючи свої ті чи інші інтереси. Вони прагнуть панувати, тримати у рабстві інших, силоміць диктувати свій спосіб життя. Хто розв’язував майже усі війни та збройні конфлікти?

До яких це призводить наслідків, ми добре знаємо з історії, а воїни-"афганці" – зі свого власного досвіду. Одним словом, сьогодні, як і раніше достатньо гострими для багатьох держав світу є питання збереження миру та спокою.

Про недопущення кровопролиття постійно говорять і ветерани жорстокої війни в Афганістані, намагаються вести боротьбу за демократію, соціальний захист людей. Кому, як не їм, представникам вже середнього покоління, добре відомо, якою є війна та до чого призводить приховування правди. Проте у нашій державі неохоче сприймають участь "афганців" у формуванні різних гілок влади. Вочевидь, декому їхні активна громадська позиція та загострене почуття справедливості стають на заваді. Добре відомо, що туди, в Афган, потрапляли здебільшого вихідці з трудових лав населення, і нині ті, хто повернувся, безумовно, як і багато інших людей, хочуть допомогти українському народові у створенні гідних життєвих умов, добробуту, розбудові міцної незалежної держави.

(Уривок з книги "Львів-Афган-Львів")
Додатково...> > >
ДОБАВЬТЕ В ЗАКЛАДКИ! ОднаКнопка





Календарь




Сервис партнерских программ Glopart

Всі права захищені © 2010   Сергей Косов     kosowlv@gmail.com